Назва проекту: Проблемно-орієнтовне навчання з використанням кейс-методу

Автори проекту: Гарбузова В.Ю., Голубнича В.М., Гребеник Л.І., Лобода А.М., Приходько О.О. – Медичний інститут, Кафедра фізіології і патофізіології з курсом медичної біології, громадського здоров`я, біофізики, біохімії, фармакології та біомолекулярної інженерії, нормальної анатомії людини з курсом топографічної анатомії та оперативної хірургії, гістології, цитології та ембріології

Суть педагогічної інновації проекту:

У рамках грантового проекту «530519-TEMPUS-1-2012-1-UK-TEMPUS-JPCR Establishment of the Supra-Regional Network of National Centres in Medical Education, focused on PBL (problem-based learning)/ Implementation of Innovative Teaching Strategies in Medical Education and development of an International Network focused on National Learning Centres − Project Staff (2013-2016)» співробітниками медичного інституту було апробовано та впроваджено у навчальний процес студентів, які навчаються на 2-3 курсах, за спеціальністю «Лікувальна справа» нову дисципліну «Проблемно-орієнтоване навчання». Викладання даного курсу проводилось із використанням командно-орієнтованої форми роботи та залученням кейс-методу.

Згідно запропонованого методу, для вивчення студентам пропонується низка ситуаційних задач, які охоплюють увесь необхідний матеріал. Кожна ситуаційна задача розглядається упродовж 3-х практичних занять. На 1-му занятті студенти отримують до розгляду початкову інформацію кейсу. Кейс – це події, які реально відбуваються та описуються автором для того, щоб спровокувати дискусію в навчальній аудиторії. Навчання конкретним ситуаціям відбувається за певним сценарієм кейсу, а необхідна інформація подається дозовано. На підставі отриманих даних, які аналізуються та обговорюються групою, студенти пропонують можливі гіпотези, обґрунтовуючи кожну з них вони вибирають найбільш імовірні діагнози. Отримавши нову порцію даних студенти або підтверджують, або спростовують попередні припущення, та самостійно визначають питання, який вони повинні підготувати на наступне практичне заняття. Студенти можуть вільно висловлювати свої думки під час обговорення в аудиторії, відстоювати свої погляди і, в разі необхідності, змінювати початкове рішення. Заняття проводяться із використанням комп’ютера та інтернету, що дозволяє у разі необхідності знаходити невідому інформацію та більш наочно розглядати проблемні питання, які передбачаються кейсом.

Викладач (тьютор) спрямовує дискусію студентів у потрібному напрямку, задаючи їм питання, та підштовхуючи їх до обговорення, аналізу подій та до прийняття рішень усередині групи. Роль викладача здається більш пасивною, порівняно із класичними методами викладання, однак, вміння викладача скеровувати розгляд ситуації у потрібному руслі, є важливою складовою успішного засвоєння потрібного матеріалу.

На початку 2-го заняття проводиться обговорення питань, які були визначені студентами в якості домашнього завдання, узагальнюються дані та робляться висновки з даних фактів. У подальшому студенти отримують нову порцію інформації, яка описує наявну ситуацію у розвитку. Це дозволяє їм оцінити основні анатомо-фізіологічні механізми, що впливають на розвиток ситуації та спрогнозувати можливі варіанти розвитку подій.

Студенти 3-го курсу отримують кейси із альтернативними варіантами розвитку подій. Вони можуть обирати різні варіанти дій лікаря, а потім, залежно від обраної ними відповіді, ситуація кейсу має різні наслідки. Це сприяє швидкому розумінню ними суті проблеми та підштовхує студентів до більш зваженого прийняття рішень.

На третьому занятті студенти зустрічаються із лікарем, який є спеціалістом із проблеми розглянутої у кейсі. Під час зустрічі студенти мають можливість задати питання, які залишились незрозумілими для них та обговорюють запропоновані тьютором питання.

У кінці заняття тьютор оцінює роботу студентів. Оцінка є інтегральною і поєднує в собі оцінювання загальної підготовки студентів, їх активність, уміння приймати рішення, доводити свою думку до інших та вміння працювати в групі.

Кейс допомагає студентам глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення про головні складові проблеми, отримати підґрунтя для формулювання гіпотез, пробудити інтерес, підігріти цікавість, заохотити мислення та дискусію; переконатися у поглядах, розвинути і застосувати аналітичне і стратегічне мислення, вміння вирішувати проблеми і робити раціональні висновки, розвинути комунікаційні навички, поєднати теоретичні знання з реаліями життя.